тел.: (05444) 71205, 71855; krasleshoz@ukr.net
42400, Сумська область, Краснопільський район, смт. Краснопілля, вул. Калініна, 6
Державне підприємство «Краснопільське лісове господарство»
Menu
  • Новини
    • Новини підприємства
    • Новини галузі
  • Про нас
    • Лісорубні квитки
    • Фінансова звітність
    • Опис підрозділів
    • Підприємство в цифрах
    • Фотоальбом
  • Підрозділи
    • Краснопільське лісництво
    • Верхньо-Сироватське лісництво
    • Осоївське лісництво
    • Велико-Бобрикське лісництво
    • Ново-Дмитрівське лісництво
    • Цех переробки деревини №1
    • Нижній склад
    • Автогараж
  • Повідомити про корупцію
    • Нормативно-правова база
      • Методичні рекомендації
      • Міжнародні акти
      • Кодекси України
      • Закони України
      • Укази Президента України
      • Постанови КМУ
      • Розпорядження КМУ
    • Декларування доходів
    • Повідомити про корупцію
  • Продукція
    • Магазин
    • Лісопродукція
    • Саджанці
    • Дрова
  • Контакти
Close Menu
Головна / Cаджанці / Абрикос звичайний

Дiяльнiсть / Новини

10.02.21
Допомога в прибиранні снігу
10.02.21
Щорічний облік диких тварин
21.01.21
ПІДГОДІВЛЯ ДИКИХ ТВАРИН
26.11.20
Новорічні ялинки для населення
16.11.20
Реалізуємо населенню дрова для опалення

Пошук

Новини галузі

22 02 2021
Лісова галузь у 2020 році: підсумки колегії
далi
19 02 2021
Генетичні ресурси українських лісів
далi
18 02 2021
Про призначення Болоховця Ю. В. Головою Державного агентства лісових ресурсів України
далi

Абрикос звичайний

Абрикос звичайний

45.00₴

Абрикос – листопадне плодове дерево, що досягає у висоту 5-8 м. Кора абрикоса сірувато-бура, на старих стовбурах розтріскується. Молоді пагони голі, червоно-коричневі, блискучі. Листя абрикоса черешкове, чергове, округло-яйцеподібне, відтягнуте на верхівці, дрібнозубчасте по краю, іноді подвійно-зубчасте, завдовжки до 9 см. Поодинокі сидячі білі з рожевими прожилками квітки діаметром 25-30 мм на коротеньких квітконіжках розпускаються в березні або квітні, раніше, ніж з’являється листя. Квітучий абрикос так само прекрасний, як яблуня, груша, черешня або вишня. Плід абрикоса – соковита однокістянка жовто-помаранчевого кольору, округла, еліптична або оберненояйцеподібна з поздовжньою борозенкою. Кісточка плоду товстостінна, шорстка або гладка. Живе абрикос до ста років, плоди починають формуватися з трирічного віку, плодоношення триває 30-40 років. За рахунок глибокого проникнення коренів у ґрунт абрикос посухостійкий. Велика частина дерев здатна витримати холоди до -25 ºC, а найстійкіші сорти не бояться тридцятиградусних морозів. Абрикос є родичем таких плодових культур, як персик, слива, ірга, горобина, аронія, айва, мушмула, шипшина, яблуня і груша. У цій статті ми вам розповімо про те, як виростити абрикос: як його правильно посадити, як доглядати за абрикосом, як формувати його крону обрізуванням, чим підживити абрикос, як розмножувати його щепленням або іншими способами і як обробляти абрикос від шкідників і хвороб.

 

Артикул: 40 Категорія: Cаджанці
  • Опис

Опис

Інша назва (народні назви):  Жерделі, Морелі. Назва на латині:  Prunus armeniaca L..

Назва на російській мові:  Абрикос.

Назва на англійській мові:  Аpricot.

Абрикос звичайний – листопадне плодове дерево (рідше кущ) родини Рожеві (Rosaceae) висотою 6-8 метрів, з потужною кореневою системою, яка розміщується на різних рівнях, в залежності від ґрунтових умов. Середня тривалість життя рослин 40-60 років. На своїй історичній батьківщині – Середній Азії дерева абрикоса живуть 150-200 років і плодоносять до 100-го віку. Висота таких рослин сягає 15-18 метрів.

Історія:  Батьківщина абрикосу – Північно-Східна Азія , де абрикос відомий більше 4000 років . До Європи абрикос потрапив незадовго до початку нашої ери через Грецію і Римську імперію . У XIV столітті він став відомий в Англії, а звідси через Атлантичний океан в XVII столітті був завезений до штату Вірджинія (США). Спочатку вважали, що культурні форми абрикоса були завезені до Італії з Вірменії . В античній писемності його називали Malum armeniaca (яблуня з Вірменії) . Пізніше абрикос, був виділений в самостійний вид – Armeniaca vulgaris .

Використовується:  Дуже цінна порода з групи кісточкових. Харчова, медоносна та технічна рослина. Використовують плоди, насіння та абрикосову камедь. Плоди використовуються у свіжому вигляді, для консервування та сушки. Для сушіння використовують плоди середньоазіатських сортів з високим вмістом цукру та сухої речовини. Ядро (насіння) у цих сортів солодке, тому використовується для харчування як горіхи.[3] Сушені абрикоси містять калій (K), що стимулює роботу серця та цілого організму. Сушені абрикоси без кісточок називаються курага, з кісточками — урюк. Сушені плоди містять 50-60% цукру. Ядра кісточок мають солодкий смак, їх вживають як замінник мигдалю. На стовбурах і гілках абрикоса виділяється камедь, з якого виготовляють клей та масляні емульсії. З деревини виготовляють музичні інструменти, що добре звучать, сувеніри. Абрикос використовують і як підщепу для деяких плодових порід.

Лікарські властивості:  М’якуш плодів містить близько 27 % цукрів (переважно сахароза), понад 2,5 % органічних кислот (яблучна, лимонна, саліцилова, винна), пектини (1 %), бета-каротин (1,6 мг %), аскорбінову кислоту (10 мг%), тіамін, рибофлавін, флавоноїди, калій (305 мг %), залізо, срібло тощо.У насінні є жирна олія (30—50% ) емульсин, глікозид амигдалін (у дикорослого абрикоса); в камеді є арабіноза (41 %), галактоза (44 %), глюкуронова кислота (16 %), мінеральні та білкові речовини. У медицині використовують плоди у свіжому і сушеному видах. Високий вміст калію і заліза робить сухі абрикоси необхідними в харчовому раціоні вагітних та хворих анемією. Солі калію, що містяться в м’якоті абрикоса дозволяють застосовувати плоди для дієтичного харчування хворих, в першу чергу з серцево-судинними захворюваннями. Курагу призначають хворим з порушеннями серцевого ритму, недостатністю кровообігу, хворим, що лікуються сечогінними засобами і серцевими глікозидами, при інфаркті міокарда, міастенії і при інших захворюваннях.  ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ ВЖИВАТИ КУРАГУ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ.

Листки:  чергові, широкі, округлі або яйцевидні, при основі майже серцевидні, цілісні, нерівнопилчасті, майже голі, з верхнього боку темно-зелені, блискучі, з нижнього – матові.

Насіння:  Кісточка абрикоса досить велика – приблизно четверть плода. Форма різноманітна і залежить від сорту: плоска,шорстка,гладка,яйцеподібна з різними відхиленнями. На спинному шві кісточки є добре виражене ребро загостренної форми,трохи слабше виражені 2 бічних ребра. Черевний шов виражений зовсім слабо. Колір світло-коричневий. Всерелині кісточка має одну, іноді дві насінини, вкриті щільною шкіркою жовтого кольору з коричневими вкрапленнями. Колір насіння – білий. На смак насіння може бути як гірким так і солодким.

Абрикос обыкновенный / Armeniaca vulgaris; абрикос звичайний; мореля,  жерделя, рурега

Квітки:  двостатеві, поодинокі (рідше — по дві в листкових пазухах), майже сидячі, 5-пелюсткові, білі або рожеві (до 3 см у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою 5-членою оцвітиною. тичинок багато. Маточка одна з верхньою зав’яззю та одним стовпчиком.

Плоди:  округла або обернено яйцевидна соковито-м’ясиста кістянка (до 6 см у діаметрі)з повстистим опушенням, від блідо-жовтого до помаранчевого кольору з одностороннім червнонуватим рум’янцем і без нього, є сорти з фіолетовим забарвленням шкірки. М’якуш солодкий, кисло-солодкий,ароматний, у дикорослих форм нерідко грубоволокнистий з гіркуватим присмаком. Дозрівають у червні – серпні.

Рослина Абрикос звичайний Жерделі, Морелі. Будова, поширення, біологічна  класифікація | ІАС "Аграрії разом"

Цвіте:  березень – квітень (до розпускання листків).

Рослина Абрикос звичайний Жерделі, Морелі. Будова, поширення, біологічна  класифікація | ІАС "Аграрії разом"

Розмножується:  Абрикос, як і більшість плодових культур, зазвичай розмножують вегетативно. Для цього здебільшого застосовують такі способи: кореневої порослю, кореневими нащадками штучно ізольованих коренів, кореневими живцями, щепленням. Крім того, хоча він практично не застосовується, але можливий і дуже хороший метод повітряних відводків та метод розмноження насінням. Кореневої порослі та відводків зазвичай утворюється невелика кількість, а їх викопування завдає шкоди кореневій системі материнського дерева – значення цих способів не велика. Спосіб кореневого живцювання може дати набагато більше посадкового матеріалу, однак застосовується досить рідко. Вирощений з кісточок місцевої рослини абрикос буде набагато більш стійкий до клімату, і властивості сорту абрикоса зазвичай успадковуються.

Екологічні умови:  Сортовий абрикос поширений в основному на півдні України, але й там він плодоносить нерегулярно. Часто у дерев взимку підмерзають плодові бруньки, а навесні квіти, так як абрикос рано цвіте. У поліській та лісостеповій зонах України в основному вирощують дерева абрикоса з насіння, їх називають «жерделі». Жерделі дають, як правило, дрібні плоди, що не відрізняються високими смаковими якостями, але дерева їх менш вимогливі до умов вирощування, мають підвищену зимостійкість. У абрикоса є самоплодні і самобесплодні сорти. Краще в насадженнях вирощувати кілька дерев для перехресного запилення квіток.

Схожі товари

  • Ялівець «Старе золото»

    30.00₴ – 80.00₴
    Оберіть опції
  • Ялівець козацький

    30.00₴ – 55.00₴
    Оберіть опції
  • Ялівець «Блакитна стріла»

    40.00₴ – 130.00₴
    Оберіть опції
  • Ялівець блакитний

    30.00₴ – 90.00₴
    Оберіть опції

42400, Сумська область, Краснопільський район,

смт. Краснопілля, вул. Калініна, 6

тел.: (05444) 71205
тел.: (05444) 71855

E-mail: krasleshoz@ukr.net

© Copyright © 2021 | www.krasles.com.ua
Разработка сайтов "TriA"