Опис
Латинська назва: Cercis canadensis
Синоніми: Багрянник канадський
Родини: Бобові (Fabaceae).
Рід: Cercis
Поширення та середовище: У природі ареал виду охоплює східну частину Північної Америки— від південного Онтаріо і Нью-Йорка на південь до Флориди та на захід до Айови, Небраски, Техасу і півночі Мексики. У культурі поширений в України (в Ужгороді, Львові, Києві), а також на Чорноморському узбережжі, успішно росте і плодоносить у Баку, Єревані, Тбілісі, в містах Середньої Азії. Дещо теплолюбний, але зимостійкіший від церсиса європейського. Досить вимогливий до вологості та поживності ґрунту. Страждає від посухи.
Церцис (Cercis) у Великобобрицькому лісництві ДП “Краснопільське лісове господарство”:
Опис: Дерево заввишки до 18 м з шатроподібною кроною. Гілки та стовбур з чорно-сірою корою. Пагони червоні.
Розміри дерева: зазвичай у зрілому віці досягає 3-6 метрів
Листки: широкі яйцеподібні до майже округлих, довжиною (5)8—16 см, з серцеподібною основою і короткозагоостреною верхівкою, опушені, зазвичай, лише знизу, біля основи пластинки, зверху сизо-зелені, знизу тьмяно-сизі, восени світло-жовті.
Квітки: по 4—8 в пучках, світло-рожеві або рожево-бузкові, довжиною 1—1,2 см. Боби довжиною 6—10 см, шириною 2 см. Насіння овальне, довжиною 5—6 мм, шириною 4-5 мм, матове, темно-коричневе. Вага 1 тис. насінин 20—30 г
Цвіте: в квітні — травні. Плодоносить у вересні – жовтні.
Коренева система: дуже розвинена, йде вглиб на 2 метри, вшир поширюється до 6 метрів, завдяки цьому не потребує додаткових поливах і підгодівлі.
Морозостійкість дорослих рослин висока. Крону молодих дерев на зимовий період рекомендується вкрити мішковиною. Стійка до хвороб і шкідників, зрідка піддається нападу попелиці.
Декоративний в будь який час року, додасть саду дивовижний зовнішній вигляд.