Опис
Російська назва: Туя складчаста Корник
Латинська назва: Thuja plicata Kornik
Синоніми: Туя гігантська Корнік. Червоний кедр.
Ареал: Тихоокеанське узбережжя Північної Америки, від південної Аляски до Північної Каліфорнії росте на вологих, сирих, навіть болотистих ґрунтах.
Форма: вічнозелене колоновидне дерево з дуже густо розташованими та строго вертикальними втечами та гілками, конусоподібна форма зберігається і у віці, стає лише трохи ширше.
Розмір: після 10 років туя сягає 2,5-3м висоти. Доросла рослина досягає до 15 м у висоту і 3-5 м шириною
Швидкість росту: хвойне дерево, що швидко росте. За добрих умов річний приріст може становити 40-60 см.
Хвоя: луската, густа, на кінцях молодих пагонів зелено-жовта, пізніше з білими смужками, блискуча.
Коренева система: туя складчаста Корник має потужну, поверхневу кореневу систему.
Ставлення до світла: добре росте на сонячних чи напівзатінених місцях.
Вид грунту: росте на всіх (помірно сухих) свіжих або вологих, багатих на поживні речовини, дреновані грунтах.
Застосування: туї в цілому не дуже різноманітні за забарвленням і формою, але є для любителів рослин цінною групою. І хоча туї, як і інші хвойні, потребують підвищеної вологості повітря, вони добре ростуть і в межах міста. Туя сорту Корник використовується в одиночних та групових посадках на присадибній ділянці. Рекомендується для невеликих садів, для створення живоплоту, який захищає від пилу, шуму та сторонніх поглядів.
Частота посадки у ряду: через 0,8м. Добре очищає повітря, всі частини рослини використовуються в народній медицині.
Посадка: щоб саджанець добре ріс, перед посадкою рекомендуємо звільнити ґрунт від бур’янів, особливо багаторічних. Немає необхідності в дорогих добривах, ми можемо використовувати чорнозем або інший здоровий гумусовий темний луговий/садовий грунт. Купити саджанці краще в пластиковому контейнері з пролонгованими добривами, так рослина не піддається викопуванню з неминучим пошкодженням кореневої системи і після посадки гарантовано приживається. Найголовніше в посадці – підготовка субстрату для посадки, незмінним компонентом якої є кислий верховий (червоний, білий, молодий) торф, бажано сфагновий торф з рівнем рН, що не перевищує 4,5. Винятком є індивідуальні особливості кислотності ґрунтів в українському заболоченому Поліссі (Житомирська, Луцька, Рівненська), де трапляються ділянки з кислим середовищем. На решті території України кислий природний ґрунт – велика рідкість. Тому лужні ґрунти обов’язково потрібно підкисляти. Це можна зробити за рахунок мульчування навколо приствольного кола рослини подрібненої корою сосни звичайної та хвойного відпаду, зібраного в будь-якому найближчому лісі та органікою з кислою реакцією. Для підкислення ґрунту Українські садівники традиційно використовують садову сірку, лимонну, ортофосфорну кислоту, акумуляторну рідину (електроліт).
Полив: потребує помірного, регулярного поливу.
Обрізка: добре переносить стрижку, тому її можна тримати на певній висоті та надавати потрібної форми. Рекомендується на початку весни проводити санітарну обрізку, видаливши старі, сухі та ушкоджені гілки, а також кінчики підмерзлих пагонів.
Догляд: потребує регулярного поливу, видалення бур’янів, розпушування ґрунту. У жодному разі не допускати заростання/задернения приствольного кола бур’янами або «якісними газонами» – це найпоширеніша помилка садівника-початківця. Хорошому розвитку дерев та чагарників, особливо на легких ґрунтах, сприяє мульчування спочатку перегноєм або компостом та корою зверху.