Опис
Крона: у туї пірамідальна або яйцеподібна.
Коренева система: компактна.
Кора: у молодому віці цегляно-коричнева, гладка, з часом стає сіро-коричневою, а у дерева з більш ніж десятирічною історією кора на стовбурі в глибоких поздовжніх тріщинах, волокниста.
Хвоя: у туї лускоподібна, зелена і дуже дрібна, 2-4 мм довжиною, покриває гілки як луска. Термін життя листя максимум 2-3 роки, потім воно опадає, але не по одному, а невеликими гілочками, відбувається оновлення крони поступово і непомітно. До зими хвоя знебарвлюється до жовтувато-зеленого або коричневого кольору. Поняття «вічнозелена рослина» для туї відносне, якщо ялина або сосна абсолютно не змінюють відтінку хвої взимку, то більшість сортів туї західної забарвлюють сад в жовті, коричневі або салатово-зелені кольори.
Квітки: не декоративні, однодомні, верхівкові, поодинокі. Шишки теж маленькі, близько 1 см довжиною, яйцевидної форми. У кожній шишці дві жовтих крилатих насінини.
Кліматична зона / зона морозостійкості: Туя західна зимостійка (зони морозостійкості від 2b до 8b, а це приблизно до мінус 36°C взимку без укриття).
Використання в озелененні, народній медицині та ін.: Деревина м’яка і міцна, не містить смоли, не гниє і могла б бути прекрасним меблевим матеріалом, але не знайшла широкого застосування – цьому заважає занадто повільне зростання маси і волокнистість кори. Туя дуже популярна не тільки в приватних садах, а й масштабно використовується для міського озеленення, так як рослина надзвичайно невибаглива до екології міста: добре переносить загазованість, запиленість і задимленість. Легко приживається після пересадки, добре піддається обрізанні і стрижці.
