Запитували? Відповідаємо.
Відвідувачі Великобобрицького розсадника досить часто запитують, яка рослина здатна найкраще закріпити схил та при цьому бути гарним медоносом. Така рослина є. Природньо вона поширена у Казахстані та Монголії, у Саянах та Західному Сибіру. А її ім’я походить від киргизької народної назви чорновухих лисиць які часто оселялись саме у цьому чагарнику. Зараз на цю рослину мало звертають уваги, але враховуючи зміни клімату, скоро вона набуде значної популярності. Отже – карагана деревовидна, або, як її називають у народі – жовта акація.
Карагана посухостійка, невибаглива до грунтів, швидкоросла, морозостійка, здатна гарно переносити умови міста, тіньо і солевитривала рослина. Покращує властивості ґрунту, збагачуючи його азотом. Добре піддається стрижці, використовується для живоплотів, гарний медонос. А якщо вам потрібно закріпити схил чи сповзаючий ґрунт, кращого чагарника важко знайти.
Розмножується насінням і вегетативно. Маса тисячі насінин – 28 грам, і кращий результат дає весняний посів. Перед висівом замочіть насіння у воді кімнатної температури на 6 годин. Висівайте на глибину 1 см., буде глибше, погіршиться схожість. А якщо ліньки збирати насіння або займатися черенкуванням, у заростях карагани просто накопайте відводків, вони теж дуже гарно приживлюються.
Листя і насіння жовтої акації вважаються природніми барвниками, які фарбують тканину у синій, або каштановий кольори. Зелене листя містить багато протеїну і охоче поїдається вівцями і козами.
Як харчова рослина, карагана, під назвою горохівник, відома ще з середини 18 сторіччя. Листки містять багато аскорбінової кислоти, а з плодів готують різні страви, приправи і навіть муку. Бутони і незрілі плоди використовують у салатах, їх квасять і маринують. З підсмаженого насіння можна навіть приготувати сурогат кави. Але не забувайте слова Парацельса «все є ліки і все є отрута, те і інше визначає доза».
Отак вона, карагана. Ну а для тих хто полюбляє щось особливе, знайте, енергетика жовтої акації легка і надає сили та бадьорості людському тілу.
Прес-служба ДП «Краснопільське лісове господарство»