Головна » Новини
В урочищі
Це водне джерело та пов'язаний з ним меморіальний комплекс розташовані на території Самотоївської сільської ради у лісовому урочищі «Образ», за 6 км від околиці села Великий Бобрик. Джерело відоме з другої половини XVIII століття. За переказами, місцева поміщиця Єлизавета Рахманова мала єдиного сина Григорія, який у п'ятирічному віці тяжко захворів на кровотечу. Ніякі медичні заходи та прийоми не допомагали... Та ось одного разу, прогулюючись із сином поблизу Образівсько го лісу, вона зустрілась із купцями. Розговорившись із ними, поміщиця поскаржилася на хворобу сина. Тоді старший, найрозумніший з них і набожніший, порадив їй, аби вилікувати Григорія, напувати його водою з неподалік розташованого джерела і купати його у цій воді. Дав ще одну особливу пораду: молитися за сина Миколі Угоднику Чудотворцю. Протягом трьох років Єлизавета напувала, купала та молилася за сина. І трапилось диво: вилікувався Григорій від кровотечі - чи то від чудодійної сили води джерела, чи то від невпинних молитов... Видужав і згодом став військовим, воював з Наполеоном, у відставку вийшов генералом і часто навідувався до джерела, яке колись врятувало йому життя. А вдячна мати на цьому місці побудувала криту криницю, а на в'їзді до навколишнього лісового масиву - православну капличку, з'єднавши їх обсадженою липами алею.
У ті далекі часи, навіть до 50-х років минулого століття, уздовж Образівського лісу проходила і найбільш коротка дорога, що ! з'єднувала Суми з Краснопіллям через відомий, на той час велелюдний і промисловий населений пункт Великий Бобрик. Отже, каплиця була розташована на досить жвавому місці, й тому - відвідуваною. Була відомою й відвідуваною розташована неподалік від неї згадана криничка, адже вода з неї вважалася лікувальною, святою. Сьогодні на місці каплиці під землею чітко вимальовується круглий контур її фундаменту... Нині в її центрі, як пам'ять, зроблена сучасна накидка з каменю у вигляді невисокої гірки, в яку вмонтовано хрест з дубового бруса, заввишки близько 4-х метрів. Вдячні відвідувачі встановили на тому хресті дві ікони.
А поруч, від поля, встановлено пам'ятник полеглому солдату - згадка про минулу війну. На його п'єдесталі є дві символізовані траурні урни, посеред них на вертикальній стелі надпис: «На цьому місці Іван Григорович Вдовиченко здійснив подвиг - із в'язкою гранат кинувся під фашистський танк. Вічна слава герою!» Дійсно, історія Великої Вітчизняної вказує, що село Великий Бобрик у 1943 році декілька разів переходило з руку руки. Під час одного з рішучих наступів фашистів, у найкритичніший момент рядовий Вдовиченко, обв'язавшись гранатами, підповз до останнього фашистського танка і підірвав його, своєю смертю зірвавши їх наступ. За цей подвиг йому посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу. М гила досить доглянута, про що свідчить свіжий траурний вінок і поряд з огорожею доглянуті квіти. Місцеві жителі підтверджують, що над нею тримає шефство неподалік розташована Чернеччинська школа. Її також періодично відвідують жителі Червоної Яруги сусідньої Росії, де жив герой, і відвідувачі криниці.
Та повернемося до духовних цінностей. Під'їзний комплекс до святої криниці, в який упирається польова дорога з боку Великого Бобрики, увінчує напис великими буквами з дерев'яних брусків «Урочище «Образ». Сама криниця розташована неподаліку лісовому масиві на дні глибокого вибалка. Не залишилося жодної старезної липи, що колись обгороджувала пішохідну алею. Безжальними рубками головного користування знищено навіть пам'ять про них... Ґрунтовою дорогою, місцями врізаною у крутосхил, можна навіть автомобілем під'їхати до чашоподібного, штучно вирівняного безлісого майданчика, де б'є джерело (але в'їзд на сам майданчик перегородили смугасті стовпи). Ця площина кругла, оточена плетеним більш ніж півметра заввишки тином. Посеред нього штахетною огорожею, в першу чергу привертає увагу двоскатний навіс та порад з ним - два хрести під добротними дубовими «дашками».
Це - центральна і головна частина майданчика, де розміщена криниця. На її (теж дубовому) зрубі постійно стоять металеве відро (до речі, без ціпка), різні корчики, кухлики та інші ємності для пиття. Вода з криниці має добрий смак, навіть найспекотні- шого літнього дня температура її не піднімається вище 10°С На дубових стовпах, що підтримують дах навісу, на хрестах, під захистом вже загаданих «дашків», висять близько двох десятків ікон різних розмірів та цінностей. Серед них є навіть рідкісні - ХУП-ХУІІІ століть - місце яким сьогодні в музеях. Деякі з них обрамлені старовинними рушниками. За свідченнями місцевихжи- телів, цей іконостас під відкритим небом постійно поповнюється та оновлюється. Як і в церкві перед іконами та Богом, на цьому місці до людей приходить віра в існуючу до цього часу справедливість та невідворотність покарання, у вищі людські та матеріальні цінності. Тому й ікони, і відро, і кружки звідси нікуди не зникають.
До речі, традиція експонувати ікони біля криниці виникла невипадково. За переказами, коли Єлизавета Рахманова облаштову- вала криницю, в її воді робітники знайшли срібну ікону Миколи Угодника-Чудотворця. Її, було, перенесли до Великобобрицької церкви, проте згодом образ ЯКИМОСЬ ЧИНОМ знову опинився в Образькій криниці Звідси і беруть початок двічі на рік хресні ходи від храму до криниці, а відтак, і до каплиці. А вже далі, через Краснопілля, до Ряснянсько- го Свято-Дмитрівського монастиря...
Тож пропонуємо назавжди зберегти криницю з прилеглим до неї меморіальним комплексом шляхом оголошення кварталу 37 Великобобрицького лісництва ДП «Красно- пільське лісове господарство» ландшафтним заказником місцевого значення «Образ».
Ігор Кураш,
інженер наукового центру прикладних
єкологічних досліджень СумДУ
16.11.2011 |
